БЛИСТАТЬ

Блистать красотою.

Пишати (сяяти, блищати) красою (вродою); красуватися. || I по смерті вона вродою лишала. Грінченко. Вічно красує там рожа чудесна. Українка.

Блистать отсутствием (ирон.).

Виблискувати своєю відсутністю (неприсутністю); привертати (звертати) увагу своєю відсутністю (неприсутністю); відзначатися (вражати) своєю відсутністю (неприсутністю).