БИТЬ

Бить баклуши, баклушничать.

Див. БАКЛУШИ.

Бить в ладоши (рукоплескать, аплодировать).

[В долоні] плескати; в долоні бити (вибивати, ляскати). || Коли йому плескали, він знав, що б'є в долоні розбуджена свідомість. Коцюбинський.

Бить [в] набат.

Бити (дзвонити) на сполох (ґвалт); (застар.) бити (дзвонити) в дзвони [на сполох, на ґвалт]. || Даремно ворог б'є на сполох полохливо, — його безсилий дзвін стихає на горах. Сосюра. Гей, бийте в бубни, довбиші, на гвалт. П. Куліш.

Бить в нос (про острый запах).

Шибати (бити) в ніс. || Е, гемонів хрін, як уже він у ніс шиба. Сл. Гр.

Бить в одну точку.

Бити в одну точку; [міцно] триматися чогось одного; твердо стояти на чомусь одному.

Бить в цель.

Бити (влучати, стріляти) в ціль; [д]осягати, [д]осягти мети.

Бить до полусмерти кого.

Бити кого мало не до смерті (доки теплий); бити та духу слухати (наслухати). || Жінка б'є та духу наслухає. Стефаник.

Бить дубиной, палкой кого.

Дубасити (дубцювати, дрючкувати); відважувати кия (бука) кому (києм, буком кого); давати дрюка (кия, бука) кому; (образн.) мастити боки буковим салом. || Тим тільки й служать, що своїх іноді братів та батьків дубасять. Мирний. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстиме. П. Куліш.

Бить кулаками кого.

Стусанів давати кому; стусанами гріти (частувати) кого; стусувати [кулаками] кого; давати буханів (товчеників) кому; товкти [кулаками] кого; кулакувати (кулачити) кого; (іноді) духопелити кого; духопелу (духопелів) давати кому. || Хоч як гарно зробить, а баба все її лає, все її лає, а то так і стусана межи плечі дасть. Казка. А дід бабу товче, товче, що не рано млинці пече. Сл. Гр.

Бить масло.

Колотити масло; (із сім'я) бити олію. || От-от зозулька маслечко сколотить, в червоні черевички убереться i людям одмірятиме літа. Українка.

Бить на слабую струнку.

Бити (вражати) в болюче (дошкульне) місце.

Бить немилосердно, нещадно кого.

Катувати кого; локшити кого. || Катувала, мордувала, Та не помагало: Як маківка на городі Ганна розцвітала. Шевченко.

Бить плетью (кнутом) кого.

Батожити (пужити) кого; давати батогів (нагаїв, канчуків, малахаїв) кому. || Нащо коня батожити, коли він і так везе. Пр.

Бить по затылку кого.

Потиличника(-ів) (запотиличника(-ів), нашийника(-ів) давати; потиличниками (запотиличниками, нашийниками) частувати (годувати). || Я вам потиличника дам. Котляревський.

Бить по карману кого.

Бити по гаманцю (калитці, кишені) кого; кишеню трусити кому; змушувати на видатки (витрати) кого.

Бить поклоны.

Бити (класти, покладати) поклони; (ірон.) гріти поклони. || А як стала на порі — Вже і гості на дворі: Йдуть і здалека, і зблизька, Б'ють вдові поклони низько... Забіла.

Бить по нервам.

Бити по нервах (на нерви); дошкуляти; діймати до живого; (образн.) пекти в живе.

Бить (ударять) по рукам.

Див. РУКА.

Бить по чему.

Бити по чому; боротися проти чого.

Бить себя в грудь.

Битися в груди; бити [себе] в груди.

Бить сильно кого.

Бити дуже; бити скільки влізе (влазиться) кого; давати скільки влізе (влазиться) кому; бити не жалуючи кого; давати не жалуючи (не рахувавши) кому; давати духу кому; (зрідка) давати затьору (табаки) кому; місити кого; (давн.) справляти бал кому; (образн.) бити так, що аж пір'я летить. || Бий скільки влазиться. Номис. А дрібнота Уже за порогом Як кинеться по улицях Та й давай місити Недобитків православних... Шевченко.

Бить тревогу.

Бити (збивати) тривогу; бити на сполох (ґвалт). || О, серце, угамуйся, чого ти так тривогу б'єш? Тобілевич. Гей, бийте в бубни, довбиші, на Ґвалт. П. Куліш.

Бить трепака.

Бити (вибивати, вистрибувати, садити, шкварити) тропака (дропака, гоцака). || Інші збились біля музики, садять гопака, вибиваючи тропака, аж лихо сміється... Стороженко. Вистрибували гоцака. Котляревський.

Бить хворостиной кого.

Бити дубцем кого; хворостити (хвоїти) кого; давати прута (лозини) кому; (давн.) давати хльору кому. || I, бачся, він тебе за те й прохворостив. Г.-Артемовський. Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору. Котляревський.

Бить челом кому за что (благодарить).

Чолом бити (давати) кому. || Шапки скиньте перед дідом, чолом йому бийте. М. Куліш.

Бить челом кому о чём (просить).

Просити (прохати) ласки (милості) в кого. || Та й поїхали до столиці Прохати милості у цариці. Н. п.

Бить чем-либо тяжёлым.

Бити чимсь важким; гатити; гнітити; садити; мостити; трощити; гамселити. || Здоровенні, напівголі, спітнілі бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під силу, молотами по ковадлах... Довженко.

Бьёт лихорадка кого.

Пропасниця (лихоманка, трясця) б'є (трясе, трусить, тіпає, колотить) кого, || Цілісіньку ніч трясця його била... Квітка. Усього заколотило, мов у пропасниці. Тобілевич.

Бьёт мой (его...) [последний] час (перен.).

Приходить (надходить) на (для) мене (нього...) остання година (останній час); приходить (надходить) мені (йому...) остання година (останній час); приходить (надходить, настає, наближається) моя (його...) остання година (останній час); приходить (надходить, наближається) мій (його...) кінець; я (він...) доходжу (доходить...) [до] краю ([до] кінця); (розм.) приходить (надходить) моє до мене (його до нього...); (образн.) уривається нитка  кому. || Оце вже надходить на мене остання година. Мирний.

Бьют и плакать не дают.

Б'ють і плакать не дають. Пр. I деруть, і б'ють, і плакать не дають. Пр.

Бьют, как Сидорову козу.

Б'ють (товчуть, луплять, деруть), як Сидорову козу.

Бьют не ради мученья, а ради ученья.

Доки не намучишся, доти не научишся. Пр. Піти в науку — треба терпіть муку. Пр. До науки служать і буки. Пр. Не йде наука без бука. Пр. Нема науки без муки. Пр. Б'ють — не на лихо учать. Пр.

Жизнь бьёт ключом (образн.).

Життя буяє (вирує, клекотить, ки­пить, шумує); життя грає (б'є) живою цівкою.

Кого люблю, того и бью.

Кого люблю, того й чублю (і б'ю). Пр. Хто кого любить, той того чубить (згубить). Пр.

На что он бьёт?

На що він б'є?; на що він важить?; на що він ціляє (націляється)?; на що його думки націлені?

Сама себя раба бьёт, коль нечисто жнёт.

Сама себе раба б'є, що нечисто жито жне. Пр. Він сам собі руку січе. Пр. Ніхто тебе в петлю не тяг — сам в неї вліз. Пр. Зварив (заварив) кашу, так і їж. Пр. Купили хріну — треба з'їсти. Пр. Бачили очі, що купували, — їжте, хоч повилазьте. Пр. Плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що купували, — грошам не пропадать. Пр.