БЕЗУМИЕ

До безумия.

До нестями (до безтями, до божевілля).

Любить до безумия  кого.

Шалено (безумно, до нестями, до безтями, без тями) кохати (любити) кого; бути шалено закоханим у кого. || Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе без тями. Франко.

Припадок безумия.

Напад божевілля; (лок.) причина. || Та яка причина тобі сталася, зозулечко моя? Хоч пригадай, де ти вчора була? Старицький.