БЕССВЯЗНО

Говорить бессвязно.

Говорити безладно (нескладно, без ладу, не до ладу, без зв'язку, нелогічно); говорити так, що [а]ні ладу, [а]ні складу, говорити п'яте через десяте; говорити таке, що [й] купи не держиться; (образн.) говорити таке, що ні лізе, ні тече, само волоче; говорити як крізь сон. || І він почав далі досить нескладно плести про свого батька, що був цісарським урядником. Франко. Ти, Зете, часом Говориш без ладу... Українка.