БЕСПОКОИТЬСЯ

Беспокоиться о ком, о чём.

Турбуватися (непокоїтися, клопотатися) ким, чим, за ким, за чим, за (про) кого, за (про) що; побиватися (тривожитися, журитися) ким, чим за (про) кого, за (про) що; дбати за (про) кого; за (про) що. || Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами. Як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Метлинський. Аби вона лиш турбувалася про тебе. Павличко. Цілком природно, що вона клопочеться долею своєї родички... Дольд-Михайлик. Від них дізнались, що їх матері живі, побиваються за ними... Збанацький.

Заставлять беспокоиться кого.

Змушувати непокоїтися; завдавати думки (клопоту, турбот, тривоги) кому. || Завдала мені клопоту дочка. З нар. уст.

Не беспокойся (тесь).

Не турбуйся (теся); не клопочися (чіться). || Не турбуйся, сама піду. Завгородній.

Не извольте беспокоиться.

Прошу не турбуватися; не турбуйтесь; будь ласка; (давн.) не заживайте турбот (турбації). || Еней Анхизович, сідайте, Турбації не заживайте. Котляревський.

Он совсем не беспокоится.

Йому [а]ні гадки; він і гадки не має; він і байдуже; йому й клопоту нема; він зовсім (ніяк) не турбується (не клопочеться) ким, чим, за ким, за чим, за (про) кого, за (про) що.