БЕГСТВО

Бегство врассыпную.

Розтіч.

Обратить в бегство кого.

Повернути (погнати) навтіки (навтікача, навтіч, навтік) кого; змусити (примусити) тікати (утекти) кого.

Обратиться в бегство.

Кинутися тікати; пуститися навтіки (навтікача, навтіч, навтік); повернути (піти) од кого навтікача (навтіч); (глузл.) накивати п'ятами; закресати підошвами. || Петро зметикував, що непереливки, та як дремене — тільки підошвами закресав. З нар. уст.

Спасаться бегством.

Тікати; рятуватися втечею; втеком тікати. Від напасті полу вріж та тікай. Пр. || А вона бачить, що лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла. Сл. Яворн.