ЖЕНА

Брать, взять себе в жёны кого.

Брати, взяти собі за дружину (за жінку) кого; брати, взяти за себе кого; братися, побратися з ким; (давн.) пойняти [за себе] кого.

Брошенная жена.

[Жінка, дружина] лишена (залишена); (зневажл.) лишанка (покидька, покидячка, покидище).

Видима беда, коли у старого жена молода.

Біда, коли в старого жінка молода. Пр. Молода жінка старому трутизна. Пр. Де муж старий, а жінка молода, там рідко згода. Пр.

Где муж, там и жена.

Куди чоловік, туди й жінка. Пр. Куди голка, туди й нитка. Пр.

Добрая жена — веселье, а худая — злое зелье.

Добра жінка мужеві своєму вінець, а зла — кінець. Пр.

Железо уваришь, а злой жены не уговоришь.

Ліпше залізо варити, ніж злу жінку вчити. Пр. Краще камінь довбати, ніж лиху жінку навчати. Пр. Діжі не перемісити, а жінки не перебити. Пр. Шафрану не перетреш, а жінки не переб'єш. Пр.

Жена брата, дяди.

Братова жінка (дружина); братова, дядькова жінка (дружина); дядина.

Жена — не башмак: с ноги не сымешь.

Жінка не черевик: із ноги не скинеш. Пр.

Муж и жена — одна душа.

Чоловік та жінка — одна спілка. Пр.

Не тот счастлив, у кого много добра, а тот, у кого жена верна.

У того добра годинка, у кого вірна жінка. Пр. З лихою жінкою сварка та розлад, а з доброю і без грошей лад. Пр.

От плохой жены состаришься, от хорошей помолодеешь.

Від сердитої жінки постарієш, а від доброї помолодієш. Пр.

У хорошей жены и плохой муж будет молодцом.

Добра жінка й лихого чоловіка направить. Пр.