ВЫВОДИТЬ

Выводить, вывести в люди кого.

Виводити, вивести; (про багат.) повиводити в люди кого.

Выводить, вывести заключение.

Робити, зробити висновок; висновувати, виснувати.

Выводить, вывести из беды кого.

Визволяти, визволити з біди (з лиха, з напасті) кого; вирятовувати, вирятувати кого з біди (з лиха, з напасті). || Не загайся на підмогу, вирятуй з напасті. П. Куліш.

Выводить, вывести из заблуждения кого (перен.).

З'ясовувати, з'ясувати кому його помилку; очі розкривати, розкрити кому на що; виводити, вивести з омани (з заблуду) кого.

Выводить, вывести из оцепенения.

Виводити, вивести з заціпеніння (з одубіння); повертати, повернути до свідомості. || Голоси в дворі вивели її з одубіння. Панн.

Выводить, вывести из равновесия кого.

Порушувати, порушити рівновагу чию; виводити, вивести з рівноваги кого.

Выводить, вывести из терпения кого.

Виводити з терпіння кого; уривати, урвати терпець кому; переступати, переступити (переходити, перейти) міру терп[е]ливості чиєї.

Выводить, вывести кого из себя.

Виводити, вивести з себе кого; дратувати, роздратувати кого; допікати, допекти кому; дозоляти, дозолити кому. || Так дозолив мені той капосний Івась, що я за віник та за ним... З нар. уст.

Выводить, вывести на свежую, на чистую воду кого (разг.).

Показувати, показати кого в правдивому світлі; викривати, викрити кого. Див. ВОДА.