ВЫНОСИТЬ

Вынести приговор (судебный).

Ухвалити (винести) вирок (присуд).

Вынести решение.

Вирішити щось; ухвалити щось; покласти щось.

Выносить, вынести благодарность кому.

Висловлювати, висловити (складати, скласти) подяку кому; (канц.) записати подяку кому.

Выносить, вынести вопрос.

Ставити, поставити питання.

Выносить, вынести унижение.

Дізнавати, дізнати, зазнати приниження (наругу); терпіти, стерпіти приниження (наругу). || Дізнавали наші предки Тяжкої наруги. Шевченко.

Выносить на своих плечах что.

Виносити (нести) на своїх плечах (на собі) що.

Выносить сор из избы.

Виносити (виволікати) сміття (бруд) з хати; виносити на люди хатні справи (хатні таємниці); виставляти на світ брудне шмаття.

Сору из избы не выносить.

Не виносить (не виволікати) сміття (бруду) з хати; замотай, зав'яжи та й нікому не кажи; утрись і запрись, щоб ні сич, ні сова не знали; як камінь у воду, так щоб з твого дому не вийшло нічого непотрібного; побалакав, як у піч укинув; хай буде хата покришка; що дома звариться, хай дома й з'їсться. || Не винось сміття з хати. Пр.

Хоть святых выноси (разг.).

Хоч з хати тікай; [тут] і святий би не витримав; (іноді) хоч вуха затикай.

Я вынес такое впечатление.

У мене склалося таке враження (вражіння).

Я этого не выношу.

Я цього терпіти не можу (не терплю, не зношу); моя душа (дух мій) цього не терпить.