російсько-український словник сталих виразів / русско-украинский словарь устойчивых выражений

| Українська || Русский|

Замовити письмовий російсько-український або англійсько-український переклад
 

На головну

Введіть слово

Алфавітний покажчик

Статистика

Ваші зауваження

Умовні скорочення

Версія для Lingvo

Завантажити djvu та pdf версії



А
Б
В
Г
Д
Ж
З
И
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Э
Ю
Я









 
ВРЕМЯ

ВРЕМЯ

А в это время.

А[ж] в цей (під цей) час; а[ж] тут.

Благоприятное, удобное время.

[Добра] година; сприятлива година; добра нагода; слушний (нагідний) час. || При добрій годині всі куми й побратими, а при лихій годині немає й родини. Пр.

В более отдалённые времена.

За давніх часів, у давніших часах.

В давние, древние времена.

Давніми часами (за [старо]давніх часів, у давні часи); давньою порою; у давні давна (віки); за давніх-давен (за давнього давна); у [давню] давнину (у [давній] давнині); давниною; за старожитних часів; застародавна. || Січовики ще за старожитних часів прозивались козаками. Стороженко.

В данное время.

[В] цей час; тепер.

В другое время.

Іншим часом; іншим (другим) разом.

В зимнее время.

Зимової пори (доби); узимі (узимку, зимою). || Хто в літі гайнує, той у зимі голодує (бідує). Пр.

В какое время.

Якого часу (у який час); у яку годину; коли. || Ой, Бог знає, коли вернусь, в яку годину, Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину. Н. п.

В короткое время.

За малий (за короткий) час, не за великий (за невеликий) час; за малу часину (годину).

В летнее время.

Літньої пори (доби); літнього часу; улітку (уліті, літ[к]ом). || Скинеш оком по тому степу, що колись улітку пишною травою зеленів. Сл. Гр. Літком немає Мотрі дома. Мирний.

В лучшие времена.

За кращих (за ліпших) часів; у кращі (у ліпші) часи.

В любое время.

Будь-якого часу (у будь-який час); першого-ліпшого часу (першої-ліпшої часини); кожного часу; коли хочете; коли завгодно. || Він був увільнений від війська й міг кожного часу женитися. Кобилянська.

В настоящее время.

Тепер (іноді розм. тепереньки, теперечки); теперішнім часом (за теперішніх часів); нині. || Таких людей, як був отой дід Євмен, тепер — запевне кажу вам — нема. Кониський. Де то вона тепереньки? Н.-Левицький.

В настоящее время, когда...

Тепер (нині), коли.

В наше время.

За нашого часу (за наших часів); за наших днів, за нас. || От було за наших часів — Верді, Россіні... Українка.

В недавнее время.

За недавніх часів (недавніми часами); недавно.

В непродолжительном, скором времени.

Незабаром (невзабарі); незадовго (іноді нев[за]довзі); через (за) недовгий час; небавом (розм. іноді незабавки, незабаром); затого; (лок.) ускорості (ускорах). || Метод Багірова незабаром підхопили всі. Гончар. Невдовзі з-за хати з'явилася Знайда. Трублаїні.

В ночное время.

Уночі; нічною порою (добою); нічної доби; нічного часу; о нічній порі. || Вдень тріщить, а вночі плющить. Пр. Нічною се було добою. Котляревський. Коли ти пишеш о порі нічній... Павличко.

В обеденное время.

В обід[и]; під (в) обідню пору (об обідній порі); обідньої доби (в обідню добу); в обідню годину. || В обідню пору Василько погнав гусей додому. Панч. Вітрець схопився об обідній порі. Сл. Гр.

Во время, во времена кого, чего.

За кого, за чого; за часів кого, чого; під що; під час чого, при чому; (передається ще й орудним відмінком). || То було за царя Панька, як земля була тонка. Пр. При добрій годині всі куми й побратими. Пр.

Во время жатвы.

У (під) жнива; під час жнив; жнивами. || Мій Петрик найшовся жнивами. З нар. уст.

Во время новолуния (первой четверти).

На молодику (на молодиці); (зрідка) на нову.

Во время оно, во времена оны (устар.).

Во врем'я оно. || Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян Гаврилич гнув во врем'я оно. Шевченко.

Во время сна.

Під час сну; спавши; (розм.) упереспи (упересипи). || Він марив спавши. З нар. уст. Саме упереспи це робилось. Сл. Гр.

Во все времена.

За всіх часів; у всі часи; на всі часи.

Во всякое время.

Повсякчас[но]; (зрідка застар.) на всяку діб. || Так грай-бо, скрипонько моя. Голоті вбогій повсякчас, І хай нудьга тіка від нас. Манжура.

В определённое время.

У певний (визначений) час; певного часу.

В последнее время.

Останнім часом (останніми часами); останнього часу (в останній час). || Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу. Українка.

В прежнее время, в прежние времена.

За попередніх часів (давніших, колишніх); попередніми часами; давніших літ; перше; (розм. іноді) упершені (упервині); попереду; давнішеє]; раніш[е]; передніш[е]. || Ой чом тепер не так, як перше було. Сл. Гр. Упервій не так робилося. Сл. Гр. Я хотіла поговорити з тобою так... як давніше було. Франко.

В рабочее время.

У робочий (у робітний) час; в [під] робочу (робітну) пору; під робочий (робітний) час; робочої (робітної) пори; робочою (робітною) порою.

Временами и дурак правду говорит.

Як коли й дурне правду тне. Пр. I на премудрих часом чорт їздить. Пр. I на мудрім дідько на Лису гору їздить. Пр.

Время боронования.

Волочінка.

Время возки копен, хлеба с поля.

Возовиця; коповіз. || Вона збудована вже в возовицю... Українка. Се було сaме у коповіз. Сл. Ум.

Время всему научит.

Час усього навчить; час — найкращий учитель.

Время все раны лечит.

Час усе лікує. Пр. Час всі рани гоїть. Пр. Збіжить вік — ото тобі й лік. Пр.

Время года.

Пора (доба, відміна) року.

Время — деньги.

Час — то гроші. Година (час) платить, година (час) тратить. Пр. Не товар платить, а час. Пр.

Время до восхода солнца.

Досхідна пора (доба).

Время жатвы.

Жнива.

Время золотое (молодые счастливые годы).

Золота пора; золотий (красний) час; золоті (красні) роки (літа); красна молодість.

Время идёт.

Час минає (збігає).

Время идёт быстро.

Час швидко минає (упливає); час лине [хутко, пругко].

Время, когда весной снег тает.

Відталь. || Ледве перейшов річку, боявся, що провалюсь, відталь бо вже була. З нар. уст.

Время, когда греет солнце (разг.).

Вигріви. || Як почнуться вигріви, то сніг пропаде. Сл. Гр.

Время, когда ложатся спать.

Час, коли лягають спати; (розм. давн.) ляги (лягови, обляги); (присл.) улягома. || Нерано, вже й пізні ляги минули. Коцюбинський. Хто б се глупої ночі, в такі вже обляги прийшов. Барвінок.

Время косьбы (косовица).

Косовиця.

Время летит.

Час лине (летить, біжить); (образн.) час не змигнеться; (згруб.) час чухрає. || День за днем, за тижнем тижні — непомітно лине час. Забіла. А час, мов віл, з гори чухра. Г.-Артемовський.

Время не ждёт (не терпит, не стоит).

Час не жде (не чекає, не стоїть, не триває); час тіснить. || Швидко, швидко, бо час не стоїть. Чендей.

Время опадания листьев (листопад).

Листопад; (іноді) падолист.

Время от времени, от времени до времени.

Від часу до часу (час від часу, зрідка з часу до часу); часом (часами); (зрідка) коли-не-коли. || Чоловік коли-не-коли оглядався, і Василько знав чого... Турчинська.

Время пахоты.

Оранка. || Вона добилася, що бригадир виділив їй землю ще до оранки. Скляренко.

Время перед вечером, под вечер, предвечерье.

Підвечірок (підвечір); підвечір'я (надвечір'я). || Одного прекрасного підвечір'я ми з Адаменком зустрілися. Яновський.

Время перед жатвой, перед сбором нового хлеба.

Час перед жнивами, перед збором нового хліба; переджнив'я; (давн.) переднівок. || Поставила хутенько на стіл. І хлібця скибочку, що Зінька принесла, бо ж переднівок. Харчук.

Время перед обедом, предобеденное время.

Передобідній (передобідяний) час; передобідня пора (година, часина); передобіддя (переобідок); надобіддя. || Надворі стояло гаряче передобіддя, що більше нагадувало глибоке літо, ніж початок осені. Тудор.

Время покажет.

Час покаже; з часом буде видно; з часом побачимо.

Время полуденное приближается.

(розм.) Береться під обіди. || Уже й під обіди береться. Сл. Гр.

Время появления первого льда.

Перволіддя. || Ішов я якось у перволіддя до сорочинців. З пар. уст.

Время предрассветное, рассвет.

Досвіт[ок]; досвітній час; досвітня година (доба, пора). || З самого досвітку стали вирушати селяни на Князівку. Головко.

Время приближается, приближалось к полночи.

Доходить, доходило до півночі; береться, бралося (добирається, добиралося) до півночі; наближається, наближалася північ. || Вже було пізно, добиралося до півночі. Мирний.

Время придёт — слёзы утрёт.

Час мине — сльози зжене. Пр.

Время прошлое, давно минувшее.

Час минулий (давній, давноминулий); давні (минулі) часі; давня давнина. || Давня то давнина, а наче вчора діялось. Вовчок.

Время работает на нас.

Час працює на нас.

Время роения пчёл.

Рійба (ройовиця).

Время сгребания сена.

Гребовиця. || Це було саме в гребовицю. Сл. Гр.

Время упущено.

Упущено (пропущено) час; (жарт.) пора перепорилася (перепоріло).

В свободное время.

На дозвіллі; вільного (гулящого) часу; вільним (гулящим) часом; у вільний (гулящий) час; на [по]гулянках (гулянками); гуляючи. || Нехай колись на дозвіллі зроблю. Сл. Ум.

В своё время.

Свого часу (у свій час, іноді за свого часу). || Все добре в свій час. Пр.

Всё время (разг.).

[У]весь час; усе; повсякчас [годину]; раз у раз (раз по раз). || Василь одійшов далеченько, та все оглядався до дівчат. Н.-Левицький.

Всему своё время.

На все свій час; усьому свій час.

В старое время.

За старих часів; у старовину; за давніх часів (за давнього часу); у давнину. || Все так же було, як і в давнину. Свидницький.

Всякому овощу своё время.

Усякий овоч має свій час. Пр. Порою сіно косять. Пр. Не тепер по гриби ходити: восени, як будуть родити. Пр. Кусає комар до пори. Пр. Тоді дери луб'я, як дереться. Пр.

В течение... времени.

Протягом часу.

В течение непродолжительного, некоторого времени.

Не за великий час; протягом недовгого часу; протягом якогось часу; за якийсь час. || Не за великий час усе прогайнували. Сл. Гр.

В то время.

Того часу (в той час, під той час, тим часом, тими часами, за тих часів); на той час (на ту пору, о тій годині); за тієї години; [саме] тоді; тією добою (тієї доби). || А тим часом шаланда пройшла поза купою очерету й випливла на Кардашинський лиман. Яновський. I блідий місяць на ту пору З-за хмари де-де виглядав. Шевченко. Саме тоді прийшли цигани, набиваються ворожити. Барвінок.

В то время как...

Тим часом як...; у той час як...; як. || Це було за царя Горошка, як людей було трошка. Пр.

В то же [самое] время.

Одночасно (рівночасно); в той-таки час (в той самий час); заразом; водночас (воднораз); (іноді) за одним заходом. || Гарне, привабливе обличчя жінки здавалось воднораз суворим і ніжним. Козаченко.

В условленное время.

Умовленої години, як умовлено.

В хорошее время (пока было хорошо).

За доброго часу; за добра.

Выбрать время.

Вибрати годину (часину); улучити (спобігти) годину (час, часину). || Антон: Коли ж то буде? Оришка: Як тільки спобіжу таку годину, що вони не будуть сердиті... Кропивницький.

Выиграть время.

Вигадати час.

В это время.

У (під) цей (під теперішній) час; цей час; у цю пору (в ці пори, о цій порі, тим часом).

Делу время, потехе час.

Коли почав орати, так у сопілку не грати. Пр. Попрацюй влітку, відпочинеш взимку. Пр. Іди в гості сміло, як не жде дома діло. Пр.

Для своего времени.

[Як] на свій час; [як] для свого часу.

До времени; до поры до времени.

До часу; до пори, до часу; до якогось (до котрогось, до певного) часу; поки що; до слушного часу. || До часу глек воду носить. Пр. До пори, до часу збанок воду носить. Пр.

До времени, прежде, раньше времени.

Передчасно (дочасно); перед часом (до часу); без часу; завчасно (завчасу); без пори; порано. || Передчасно постарівсь. Кримський. Пішов перед часом сиру землю гризти. Франко. Пив дуже горілку, та так без пори і вмер. Сл. Гр.

Долгое время.

Довгий (великий) час.

До настоящего времени.

Досі; дотепер; донинi. || За римлян теж таке завжди велось, То й дотепер, можливо, дотяглось. Лукаш, перекл. з Гете.

До недавнего времени.

Донедавна; до недавнього часу.

До недавнего времени бывший (существовавший).

Донедавній.

До позднего времени (до поздней поры).

До пізнього часу; до пізньої години (пори); допізна.

До последнего времени.

До останнього часу; донедавна.

До сего времени (книжн.).

До сього (до цього) часу; досі. || Адреса моя та сама, що й досі була... Українка.

До сего времени (до настоящего времени) бывший (существовавший).

Дотеперішній (досьогочасний). || Кожна нова думка, що не згоджувалася з її дотеперішнім світоглядом, викликала цілу бурю в молодій, незміцнілій ще душі. Коцюбинський.

До того времени.

Доти; до того часу.

До того времени бывший (существовавший).

Дотогочасний.

Ей время выходить замуж.

Їй час іти заміж (дружитися, віддаватися); вона вже на відданні; вона вже на порі (у порі).

Ему время (пора) жениться.

Час йому женитися (дружитися, одружуватися); він уже на порі (у порі); він уже на оженінні; він уже дохо[д]жалий; (лок.) він уже на стану став; (образн.) він уже під вусом; він уже підвусий.

Если позволит время.

Якщо (коли) матиму час; якщо матиму коли; як буде коли. || Сідай, коли маєш час. Кропивницький.

Есть время.

Є час; є коли.

За отсутствием времени.

За браком часу; через брак часу; не мавши (не маючи) часу.

Знай время и место.

Знай своє місце й час.

И до настоящего времени.

І досі; і донині; й дотепер; і до цього (до теперішнього) часу. || Од споконвіку і донині Ховалась од людей пустиня. Шевченко.

Идти с духом времени.

Іти з духом часу; потрапляти часові. || Ви боїтесь, що я не піду з духом часу, а зостануся позаду, — не думаю я сього. Українка.

Имел время.

Мав час; мав коли; [мені] було коли.

Имею время.

Маю час; у мене є час; маю коли; [мені] є коли.

Иное время — иное бремя.

Що вік, то інший світ. Пр.

Как раз в то время.

Саме тоді; саме під (в) той час.

Как раз в это время.

Саме тепер; саме тоді; саме під (в) цей час; під (в) той час; саме.

К тому времени.

На той (під той) час; до того часу; під (на) ту пору.

Мне теперь не время.

[Тепер] я не маю часу; [тепер] мені нема коли; [тепер] мені ніколи.

На будущее время.

Надалі; на дальший час; на майбутнє; (іноді) на потім; (давн.) на потомні часи.

Наверстать потерянное время.

Надолужити втрачений (страчений, згаяний, загаяний) час. || Загаяний час друзі надолужили швидкою ходою. Байдебура.

На вечные времена.

На вічні часи; на безвік; на (у) вічний час; (давн.) на всі віки потомні.

На время.

На [якийсь] час; до часу; про час. || Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. Сл. Гр.

Назначенное, урочное время.

Визначений (призначений) час; визначені (призначені) години.

На короткое время.

На [невеликий] час; на часину (на годину); на малий (на короткий) час. || Не надовго розстаємось — на час. Старицький. Може, вирвусь на часинку, прийду попрощатися з родом... Стельмах.

На некоторое время.

На який[сь] (на деякий) час; на яку[сь] (на деяку) годину; на [який там] час; до часу.

Наступает, приближается обеденное время.

Настає (надходить) обідній час (обідня пора, обідня година); під обіди береться. || Уже й під обіди береться. Сл. Гр.

Наступили дурные времена.

Настали лихі часи (злигодні); тісні роки впали.

Нашего времени, относящийся к настоящему (нашему) времени, настоящий, современный нам.

Нашого часу (наших часів); сьогочасний; наших днів; сьогоденний. || Сьогоденні наші справи. М. Рильський.

На это требуется много времени.

На це треба багато часу; це потребує (вимагає) багато часу; це відбере (забере) багато часу.

Неблагоприятное время.

Недобрий (лихий) час; недобра (лиха, тяжка, нещаслива, злигодня) година; лихоліття (давн. лихівщина); знегода (знегіддя). || Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав На сей недобрий час. Глібов. При добрій годині всі куми й побратими, а при лихій годині немає й родини. Н. п.

Не в наше время.

Не за наших часів; не за нас; не за нашої пам'яті. || Це не за нас стало, не за нас і перестане. Пр.

Не в своё время, не вовремя.

Не в час; невчасно; не свого часу (не в свій час); не в пору. || Не в час прийшла вона. Воронько. Гарні гості, та не в пору. Пр.

Не ко времени.

Не під (не в) пору; невчасно; не в слушну хвилину; не слушної пори.

Некоторое время.

Який[сь] (деякий) час; (зрідка) котрийсь час; яка[сь] часина; скількись (кілька) часу; (зрідка) час-година.

Нет времени у кого.

Не має часу хто; немає часу кому, у кого; не має коли хто; нема коли (ніколи) кому; ніколиться кому; (образн.) ніколи вже по опеньки ходити; нема коли (ніколи) [й] угору глянути.

Не те времена.

Не ті часи; не та доба; (образн.) не тим вітром повіяло. || Тепер уже не тим вітром повіяло. Франко.

Не хватает, не достает времени.

Не стає (не вистачає) часу; (розм.) нiколиться. || От раз тому багачеві заніколилось, а саме була сінна косовиця... Казка.

Новые времена.

Нові часи; нова доба; (образн.) новий вітер повіяв.

Обеденное время.

Обідня година (пора, доба); обідній час; обід[и]. || Я лежу на зеленій землі В час обідній, у пору спочинку. Мушник.

Около того времени.

Близько того часу.

Отсутствие свободного времени, недосуг.

Брак [вільного] часу.

Первое время, в первое время.

На початку (спочатку); перший час (за перших часів); попервах. || Важко буде перший час. Копиленко.

По временам, временами.

Часами (часом); порою; коли-не-коли; десь-колись; iнколи. || Часом з квасом, порою з водою. Пр.

По нынешним временам, по настоящему времени.

[Як] на теперішній час; [як] на теперішні часи.

По теперешним временам.

Як на тепер; як на ці (теперішні часи).

Потеря времени.

Трата часу; перевід (переводження) часу; марнування (гаяння) часу.

Потерять время.

Згубити (змарнувати, згаяти, стратити, перевести) час.

Праздно время проводить, провести.

Переводити, перевести час; гуляти, згуляти; гулі справляти; байдикувати. || Й минуточки не згуля. Тесленко. Вже третю неділю Юхим отак байдикує у лузі. Ле.

Прежде, раньше времени.

Передчасно (завчасно, завчасу); до часу (без часу); без пори.

Приходит, придёт, пришло время.

Настає, настане, настав (надходить, надійде, надійшов, приходить, прийде, прийшов) час; настає, настане, настала (надходить, надійде, надійшла, приходить, прийде, прийшла) година; година впаде, впала. || У людини, як і в птаха, настає в житті такий час, коли в неї міцніють крила. Козаченко. От тепер година впала, шоб лягти в труну соснову... Тимченко, перекл. «Калевали».

Прошедшее время.

Минулий час; минулість; той (ген той) час.

Раннее, утреннее время.

Зарання; заранок (позаранок). || Півень співа поки з зарання, а далі спить. Номис.

Самое время.

Саме час. || Саме час обідати. З нар. уст.

С давнего времени.

Віддавна (здавна, спозадавна, спрадавна); з давніх (з прадавніх) часів; з давньої давнини (з давнього-давна, з давніх-давен). || Був собі дід та баба. З давнього-давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили... Шевченко.

С какого времени.

Відколи; з якого часу.

Сколько времени?

Котра година?

С недавнего времени.

З недавнього часу; знедавна (віднедавна).

С незапамятных времен.

Від (з) найдавніших (від непам'ятних) часів; з[поза] давнього-давна (з давніх-давен); споконвіку (споконвічно); з вік-віку (з-перед віку, з правіку, від віку-правіку). || Живі картини з позадавнього-давна виступали в дитячій голові... Мирний.

С некоторого времени.

З якогось (від якогось, від котрогось) часу.

Со временем.

Згодом; з часом. || В пастушім народилось курені І згодом виросло дівчатко гоже. Мисик.

Со времени революции.

Від часів (від часу, з часів) революції.

Спустя долгое время.

По довгому часі; довгий час пізніше (по тому, після того).

Спустя некоторое время.

[Трохи] згодом (трохи згодивши); згодня; перегодом (перегодя [якийсь час]); нев[за]довзі; не[за]бавом (незабавно, незабавки); незабаром (зрідка невзабарі); по якімсь (по недовгім, по малім) часі; за якийсь час (зрідка за якимсь часом, за недовгим, за малим часом, по часі); по якійсь (по недовгій, по малій) годині; за якусь (за недовгу, за малу) годину; (зрідка) далі-подалі; туди далі. || Коли, трохи згодом, на шляху щось закуріло... зателенькав голосний дзвінок. Мирний. Якось перегодом вже читали ми книжку. Сл. Ум. За малу годину вже й з кондуктором вертається. Грінченко. Винен був гроші і ке відпав, а далі-подалі віддав. Сл. Гр.

Старые времена.

Старі часи; давнина; старовина (старосвітчина). || Люди-то хоч і кажуть, шо у старовину було лучче житти — ні, не вір, моя дитино... Мордовець.

С течением времени.

З бігом (з плином) часу; з часом; згодом; дедалі. || Любити мене ви зразу не зможете, але шанувати хіба буде трудно? А з часом, може, і полюбите? Гжицький.

С того времени как...

Відколи; відтоді як...; з того часу як (коли)...; з тієї пори як (коли)...

С того времени, с тех пор.

З (від) того часу (з тих часів); з тієї пори; відтоді. || З тих часів не міг я тут бувати. Шпорта.

С этого времени, отныне.

Відтепер (віднині); з цього (від цього) часу.

Тем временем.

Тим часом; поки що. || А тим часом підкотили Оттакого кавуна! Тичина. Я піду по бригадира, а ти поки що збери ланку. З нар. уст.

Теперешнее время.

Теперішній час (теперішні часи); теперішність; сьогочасність; сучасність.

Терять, потерять, тратить, потратить время [попусту].

Марнувати, змарнувати (гайнувати, згайнувати, бавити, збавити) час; [дурно, дармо, даремно, марне] гаяти, згаяти, прогаяти (тратити, стратити, марнувати, змарнувати, губити, згубити) час; за дурницю гаяти, згаяти, загаяти час; [марно] зводити, звести (переводити, перевести) час. || Навіщо ж марнувати дурно час На сі розмови і тяжкі й даремні? Українка. Не до ладу людям... час зводити. Кониський.

Того времени, относящийся к тому времени (к тем временам).

Тогочасний; тодішній; того часу (тих часів); (іноді) тоговіковий.

Трата времени.

Гайнування (трата, втрата, перевід) часу; гайка; бавлення. || Яке там бавлення, як постояв з чоловіком хвилини зо дві. Сл. Гр.

Требующий, отнимающий много времени.

(пророботу тощо) Забарний; загайний; (лок.) забавний (бавний). || Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Сл. Гр.

Тяжёлое, плохое время.

Лиха (важка, зла) година; лихі (важкі, злі) часи; злигодні (злі години); сутужний час; лихоліття. || Розказали кобзарі нам Про війни і чвари, Про тяжке лихоліття, про лютії кари. Шевченко. Скрізь лихо товчеться, а там таки справжнє лихоліття-голод! Коцюбинський.

Убивать, убить время.

Губити, загубити, згубити час; гаяти, згаяти, загаяти, прогаяти час. || Читаємо так собі, з нудьги, — виправдувались люди, — аби чим час загаяти. Васильченко.

Указанное время.

Указаний (зазначений) час.

Улучить время.

Знайти (вибрати) час (часу); добрати час (часу); вигадати (виголити) годину.

У него (у нее...) не было времени.

Він (вона...) не мав (не мала...) часу; він (вона...) не мав (не мала...) коли; йому (їй...) не було коли; йому (їй...) ніколи було; йому (їй...) ніколилося.

Через некоторое время.

З часом; згодом; через який[сь] час; за якимсь часом; через скільки часу; трохи згодом. || Чого се ти до нас прийшла? — питає через скільки там часу. Мирний.

Это было не в моё (не в наше...) время.

Це ще не за мене (не за нас.) було; не за моїх (не за наших...) часів це [те] діялось; не в мої (не в наші...) часи це (те) діялось; (іноді лок.) не за мого (не за нашого...) уряду.

Это займёт, потребует много времени.

Це багато візьме (відбере, забере) часу; на це багато піде часу.



Замовити професійний письмовий російсько-український переклад. Замовити професійний письмовий англійсько-український переклад.

© Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) онлайн / Русско-украинский фразеологический словарь (словарь устойчивых выражений)


© Анатолій Євпак, ідея, програмування, дизайн, упорядкування та поповнення матеріалами, 2006-2010

© І.О. Вирган, М.М. Пилинська, текст словникових статей