ВОДИТЬ

Водить дружбу с кем, дружить.

Дружити (приятелювати, товаришувати, давн. сябрувати) з ким; (про жінок) подругувати з  ким.

Водить за нос кого (перен. разг.).

Водити за носа (за ніс, за кирпу) кого; водити кого як кота за ниткою; дурити (морочити) кого. || Всіх за ніс водить. Пр.

Водить знакомство с кем.

Знатися (мати знайомство, знайомість) з ким; водитися з  ким.

Водить на помочах кого (перен. разг.).

Водити кого як дитину за руку; [до]помагати кому як дитині у чому; не давати волі кому діяти самому.

Водить хоровод.

Танок водити. || Ой там Бондарівна дівок танок водить. Н. п.

Хлеб-соль водить с кем.

Бувати в хлібосолі з ким; приятелювати з ким; водити хліб-сіль з ким.