російсько-український словник сталих виразів / русско-украинский словарь устойчивых выражений

| Українська || Русский|

Замовити письмовий російсько-український або англійсько-український переклад
 

На головну

Введіть слово

Алфавітний покажчик

Статистика

Ваші зауваження

Умовні скорочення

Версія для Lingvo

Завантажити djvu та pdf версії



А
Б
В
Г
Д
Ж
З
И
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Э
Ю
Я









 
ВОДА

ВОДА

Большое скопление воды.

Велика вода; дунай; дунай-вода. || Розгулялися води, як дунаї. Пр.

Быть тише воды, ниже травы.

Бути нижче [від] трави, тихше (тихіше) [від] води; сидіти тихо і смиренно; бути тихим і смиренним.

Быть, чувствовать себя как рыба в воде.

Бути, чути (почувати) себе як риба у воді; бути, чути (почувати) себе як пташка (як ластівка) в повітрі; бути в своїй стихії (давн. в своєму живлі). || Суддя в суді — як риба в воді. Пр.

В мутной воде рыбу ловить.

У [кала]мутній воді риб[к]у ловити (риб[к]а ловиться).

В огонь и воду.

У вогонь і [в] воду. || За Сагайдачного ладна вона була в огонь і воду. Тулуб.

Вода дождевая.

Вода дощова; дощівка.

Вода жёсткая.

Тверда (різка) вода.

Вода журчащая.

Дзюркотлива вода; (поет.) [вода] дзюркотонька.

Вода и камень долбит.

Вода і камінь довба[є]. Пр. Крапля по краплі і камінь (і скелю) продовбує. Пр. Яка вода м'яка, а камінь зглодже. Пр.

Вода и мельницу ломает.

Тиха вода греблю рве. Пр. Тиха вода береги лупає, а бистра йде та й перейде. Пр.

Вода ключевая.

Кринична (криничана, джерельна) вода; джерелівка.

Вода мелкая, неглубокая.

Там мілко, не глибоко; (образн.) Там води — горобцеві по коліна (старому горобцю по коліно). Пр. Такої води, що ніде горобцю й лап помочити. Пр. Так глибоко, що жабі по око. Пр.

Вода на чью мельницу (разг.).

Вода на чий млин (на чиє колесо, на чиє коло); на чий камінь вода. То вода на мій млин. Пр. Кожний на своє колесо воду навертає. Пр. Кожний на своє коло воду тягне (горне). Пр. То на мій камінь вода. Пр.

Вода полая.

Повідь (повінь, повіддя, павідь); (поверх льоду) полій.

Вода пошла на убыль, вода убывает.

Вода почала спадати (убувати); вода пішла на спад; вода спадає (убуває); (образн.) воду смикнуло.

Вода светлая.

Вода чиста [як сльоза]; (діал.) красітна вода.

Вода слегка замёрзла, подёрнулась тонким слоем льда.

Вода зашерхла.

Вода сплошь.

Одним лицем вода.

Вода стоячая.

Стояча вода (нетеч, нетеча, нетечина); водостій; мертвовід.

Вода тёплая.

Тепла вода; літепло. || Начерпай води холодної і постав на вогонь, зогрій літепла, промий мої смертельні рани. Сл. Гр.

Вода чистая, свежая.

Вода чиста, свіжа; погожа вода. || Було — забагнеться панам погожої води, — лакей і посилає його до криниці. Коцюбинський.

Водой не разлить, не разольёшь кого (разг.).

Як риба з водою хто з ким; водою не розлити (не розіллєш) кого; ані лопата, ані мотика їх не розлучить; нерозмийвода (нерозлийвода); вони не розмита вода; вони нерозлучні друзі (друзі на життя і на смерть). || Козак з бідою, як риба з водою. Пр. Ми з тобою, як риба з водою. Пр.

Водой пройти, превращаться в воду (таять).

Пойнятися водою: братися, узятися водою. || Незабаром сніжок пойнявся водою. Гребінка.

Воду толочь — вода и будет.

Вари воду — вода й буде. Пр.

Вывести на свежую (чистую) воду (разг.).

Вивести на чисту воду (на світ, на світло денне); (іноді) зірвати машкару з кого.

Выйти сухим из воды.

Вийти сухим із води; дешево відбутися.

Грунтовая (подпочвенная) вода.

Підґрунтова вода; (розм. лок.) підшкурна (зашкурна) вода. || В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає. Сл. Гр.

Десятая (седьмая) вода на киселе (фам. шутл.).

Родич десятого коліна. Пр. Десята вода (шкура) на киселі. Пр. Василь бабі сестра у первих. Пр. Мій батько і твій батько (дід) коло одної печі грілися. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Пень горів, а він руки нагрів, та й став йому дядьком. Пр. Дідового сусіда молотники. Пр. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили. Пр. Його мама і моя мама в одній воді хустки прали. Пр.; (лок.) Наша корова напилася з вашої калюжі. Пр.

Доставлять, доставить груз водой.

Перевозити, перевезти (правити, доправити) вантаж водою.

Дуть на воду.

Дмухати (дути) на [холодну] воду. || Хто обпікся на молоці, той і на холодну воду дмухає. Пр. Він і на холодну воду дує. Пр.

[Ему] как с гуся вода (разг.).

[Йому] як з гусі (з гуски) вода; не сушить (не морочить, не клопоче) собі голови нічим; а йому й байдуже; а він і байдуже; байдужісінько йому.

Живая и мёртвая вода (в сказках).

Вода живуща (живлюща, жива) й [з]цілюща (мертвуща, мертвяща).

Как в воду канул (разг.).

Як у воду пішов (ввійшов, упав, пірнув, канув); як водою вмило (змило); мов хвиля змила (пойняла); як з мосту впав; як лиз (лизень) злизав; як корова язиком злизала. Пропав, як у воду впав. Пр.

Как в воду опущенный (унылый, печальный).

Як у воду опущений; тяжко засмучений (зажурений); геть знеохочений [до всього].

Как две капли воды (похож).

[Як] викапаний; [як] вилитий; як (мов...) дві краплини води схожий; достоту схожий; достотній; чистий (чистісінький); (образн.) вилився як з воску в кого; як з ока випав. || Вилилась як з воску в матір. Пр.

Как камень в воду.

Як камінь у (під) воду; як водою вмило, як вода вмила.

Концы в воду (разг.).

Кінці у воду. || Недовго з ним розв'язатися: не хочу, не піду, — та й кінці в воду! Котляревський.

Много воды.

Багато води; велика вода.

Много (немало) воды утекло (с тех пор как...).

Багато (немало, чимало) води утекло (упливло) (з того часу, як...); не один став витік, утік (з того часу); [про]минув довгий час.

Молчит, как воды в рот набрал.

Мовчить, як (наче...) води в рот набрав; мовчить, наче повен рот води; [а]ні пари з уст; і пари з уст (з рота) не пустить; і пари з уст не хукне; заціпило йому язик; мовчить як риба (як німий, як стіна); як овечка, не скаже (не мовить) ні словечка; нічичирк; і дух притаїв. || Дід нічичирк, лежить собі і дух притаїв. Стороженко.

Не суйся в воду, не спросясь броду.

Не лізь у воду, не знаючи броду. Пр. Не спитавши (не розібравши, не розглядівши) броду, не лізь (не сунься) [прожогом] у воду. Пр.

Обдать, окатить холодной водой кого.

Облити (злити) холодною водою кого; охолодити (розхолодити, остудити) кого; охолодити запал чий; (образн.) накрити мокрим рядном кого.

Обильный, богатый водой.

Багатий на воду; водяний.

[Он] воды не замутит (разг.).

[Він] води не замутить (помутить, закаламутить, скаламутить).

Питьевая (хорошая) вода.

Питна (гожа) вода.

Плыть по воде.

Пливти (плисти) за водою; пливти (плисти) долі водою (доліріч).

Плыть против воды.

Пливти (плисти) проти (устріть) води; пливти (плисти) горі водою (горіріч). || I риба не пливе проти бистрої води. Номис.

Повадился кувшин по воду ходить — там ему и голову сломили.

Пішов глечик по воду та й голову там положив. Пр. Повадився кухоль по воду ходить, поки йому ухо одламали. Пр. Грай, грай, глечику, вушка збудеш. Пр. Доти глечик воду носить, доки йому ухо не урветься. Пр. До часу збан воду носить. Пр.

По воде поплыло.

За водою (з водою) пішло; за водою попливло. || Було, та за водою пішло. Пр. Прийшло з води, пішло з водою. Пр.

Под воду пойти (нырнуть).

Під воду піти (пірнути), іще нирця (нирка) дати.

Под лежачий камень вода не течёт.

Під лежачий камінь і вода не тече. Пр. Лежали на боку, не заробили і на понюшку табаку. Пр. Лежаного хліба нема. Пр. Лежачи й сокира ржавіє. Пр. З лежі не справиш одежі, а з спання не купиш коня. Пр. Лежачи і вовк не виє. Пр. Лежаний хліб не ситить. Пр.

Поехать на воды.

Поїхати на (теплі, солоні) води.

Пойти за водой.

Піти по воду. Пішов по воду, як рак по дріжджі. Пр.

По (на) воде писать (без следа).

На (по) воді писати. То на воді записано. Пр. Це ще вилами по воді писано. Пр.

Посадить на хлеб и на воду кого.

Посадити (посадовити) на хліб і на воду кого.

После дождя да в воду.

З дощу та під ринву. Пр.

Прошёл сквозь огонь и воду (и медные трубы).

Пройшов крізь вогонь і воду. Був і на коні, і під конем (на возі й під возом, в ступі й за ступою). Пр. Перейшов [вже] крізь сито і решето. Пр. Пройшов Рим і Крим. Пр. Був у бувальцях, знає, що кий, що палиця. Пр. Був вовк в сіті і перед сіттю. Пр. Поспитав уже пня і колоди. Пр.

Решетом воду носить.

Решетом воду носити (міряти, набирати).

С лица воду не пить (разг.).

З краси не пити води. Пр. Байдуже врода, аби була вигода (робота). Пр. Не дивися на вроду, але на природу. Пр.

Толочь воду [в ступе] (разг.).

Товкти воду [в ступі]. З сухої криниці воду брати. Пр.

Хлеб да вода — молодецкая еда.

Хліб та вода — то козацька їда. Пр. Хліб та вода — бідного їда. Пр. Козакові небагато треба: солі дрібок, хліба шматок та горілки чарка. Пр. Іще то не біда, як єсть хліб та вода. Пр. Хліб та вода — то нема голода. Пр.

Хоть в воду (броситься).

Хоч у воду; хоч з мосту (хоч з гори, хоч із кручі) та в воду; хоч і в прірву; хоч провалися в безодню; хоч живий (живцем) у яму (у землю) лізь.

Хоть воду на нём вози.

З нього хоч мички мич. Пр. Такий плохий, хоч у вухо бгай. Пр. Такий, як хліб м'який. Пр. Його хоч на поводі води. Пр.

Чистой воды брильянт.

Щирісінький діамант (брильянт); діамант (брильянт) найвищої (найліпшої, найкращої) чистоти.

Чистой (чистейшей) воды скептик (разг.).

Справжнісінький (щирісінький, чистісінький) скептик.

Что в воду упало, то пропало.

Що у воду (з мосту) впало, те про­пало. Пр.



Замовити професійний письмовий російсько-український переклад. Замовити професійний письмовий англійсько-український переклад.

© Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) онлайн / Русско-украинский фразеологический словарь (словарь устойчивых выражений)


© Анатолій Євпак, ідея, програмування, дизайн, упорядкування та поповнення матеріалами, 2006-2010

© І.О. Вирган, М.М. Пилинська, текст словникових статей