ВЛАДЕТЬ

Владеть иностранными языками.

Володіти (іноді орудувати) іноземними мовами; знати іноземні мови.

Владеть кем, чем.

Володіти (владати) ким, чим; посідати (давн. держати) що.

Владеть пером (перен.).

Орудувати (володіти) пером.

Владеть руками (рукой), ногами (ногой)...

Володати руками (рукою), ногами (ногою)...

Владеть своими чувствами.

Володіти (іноді владати, керувати) своїми почуттями; панувати над своїми почуттями.

Владеть собой.

Володіти (владати) собою; панувати над собою; (розм. давн.) Бути над собою паном.