ВГОНЯТЬ

Вгонять, вогнать в гроб (устар. разг.).

Заганяти, загнати в могилу (у гріб, на той світ); впроваджувати, впровадити (доводити, довести) до гробу; (тільки докон.) замучити до смерті.

Вгонять, вогнать в краску кого.

Примусити червоніти, почервоніти кого; завдавати, завдати сорому (стида) кому.

Вгонять, вогнать в пот кого (разг.).

Примусити пріти, упріти, попріти кого; (тільки недокон.) піт гонити з кого.

Вгонять, вогнать в расход.

Призводити, призвести до видатків (до витрат).

Вогнать в руку, в ногу что-либо.

Підколоти руку, ногу чим; загнати скалку (дерево) в руку, в ногу. || Оце бігла та так терниною ногу підколола. Сл. Гр.