КРАСКА

Вгонять, вогнать в краску кого.

Примусити червоніти, почервоніти кого; завдавати, завдати сорому (стиду) кому.

Краска бросилась в лицо кому.

Червінь кинувся (краска кинулася) в обличчя (в лице) кому; обличчя враз узялося червонем; обличчя враз почервоніло.

Не жалеть, не щадить красок; не скупиться на краски (перен.).

Не шкодувати (не жалувати, не жаліти) фарб (барв, кольорів); не скупитися (не скупіти) на фарби (на барви, на кольори).

Речь бедна красками.

Бідна на барви мова.

Сгущать, сгустить краски (перен.).

Згущати (згущувати), згустити барви; перебирати (перебільшувати) міри (міру); брати через край.