КОСТЬ

Белая, чёрная кость.

Біла, чорна кістка.

Бросить кость кому (перен.).

Кинути кістку кому; відбутися чимсь малим.

До мозга костей [педагог, агроном...].

До нутра кісток [педагог, агроном...]; [аж] до самих кісток [педагог, агроном...]; [аж] до самої кості [педагог, агроном...]; природний (природжений) [педагог, агроном...].

Кожа да кости; кости да кожа; одни кости.

Самі кістки та шкура; сама снасть; худий як тріска; аж кістки (аж кості) світяться.

Кость от кости, кость от костей.

Кість від кості; кість від костей.

Куда ворон костей не занесёт, не заносил.

Куди ворон і кістки не занесе; не заносив (не донесе, не доносив).

Лечь костьми.

Головою накласти; кістьми полягти (лягти).

Пар костей не ломит.

Пара парить, а кісток не варить; пара кісток не крутить (не ломить).

Перемывать, перемыть кости кому.

(те саме, що) Перемывать, перемыть косточки кому. Див. КОСТОЧКА.

Промерзать, промёрзнуть до костей.

Промерзати, промерзнути (перемерзнути) до кісток (наскрізь); задубіти (заклякнути).

Промокнуть до костей.

Промокнути (вимокнути, змокнути) до рубця (до рубчика); промокнути (вимокнути, змокнути) як хлюш[а].

Проникнуться чем-либо до мозга костей.

Перейнятися чим до останньої волосинки (до нутра кісток).

Стоять, стать костью в горле, поперёк горла кому.

[У]поперек горла ставати, стати; ставати, стати в горлі руба (кісткою).

Язык без костей (разг.).

Язик без кісток [, то й меле]; у язиці нема кісток; язик без кістя, меле, що хотя; белькоче, як хоче.