російсько-український словник сталих виразів / русско-украинский словарь устойчивых выражений

| Українська || Русский|

Замовити письмовий російсько-український або англійсько-український переклад
 

На головну

Введіть слово

Алфавітний покажчик

Статистика

Ваші зауваження

Умовні скорочення

Версія для Lingvo

Завантажити djvu та pdf версії



А
Б
В
Г
Д
Ж
З
И
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Э
Ю
Я









 
ЯЗЫК

ЯЗЫК

Боек на язык кто.

Меткий (швидкий, гострий) на язик хто; язикатий хто.

Вертеться на языке, на кончике языка.

Крутитися (вертітися) на язиці, на кінчику язика; на язиці висіти.

Владеть языком.

Володіти (орудувати) мовою.

Говорить на разных языках (перен.).

Говорити різними мовами; не розуміти один одного, одна одну, одне одного, одні одних.

Говорить, писать на каком языке.

Говорити, писати якою мовою.

Держать язык за зубами (на привязи) (разг.).

Тримати (держати) язик[а] за зубами, тримати (держати) язик на зашморзі (на припоні); (іноді) замикати рот (уста).

Идти (не идти), приходить (не приходить) на язык.

Навертатися (не навертатися) на язик.

Как (у кого-либо) язык повернётся, повернулся; язык не повернётся, не повернулся сказать (спросить...) что-либо.

Як (у кого) язик повернеться, повернувся; язик не повернеться, не повернувся сказати (спитати...) що.

Овладеть языком.

Опанувати мову (оволодіти мовою).

Они его не спускают с языка.

Він їм у зуби нав'яз.

Остёр на язык кто, острый язык у кого.

Гострий на язик хто, дотепний хто.

Прикусить (закусить) язык (перен. разг.).

Прикусити (прип'ясти) язик[а], укуситися (укусити себе) за язик. || Укусись за язик, та й мовчи. Номис.

Просится на язык.

Проситься на язик (з язика); під язиком горошина мулить.

Птичий язык.

Пташина мова.

Разговорный язык.

Говірна мова; обихідна (повсякденна, поточна) мова; (іноді просто) розмова (а також поет. мова-розмова).

Родной (материнский) язык.

Рідна (матерня, материна, материнська) мова.

Слетать, срываться с языка.

Зриватися з язика.

Чесать (трепать, трещать, молоть) языком, чесать (трепать, мозолить) язык (разг.).

Клепати (плескати, молоти, ляпати, теліпати, ляскати) язиком; (фіг. також) язиком горох товкти, язиком піну збивати.

Что на уме, то и на языке.

Що на думці, те й на устах (на язиці). Пр. Хто що гадає, те й [ви]мовляе. Пр.

Что у трезвого на уме, то у пьяного на языке.

Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. Пр. У п'яного що в серці, те й на язиці. Пр. Не бий, не волочи, у горілці язик намочи — всю правду скажу. Пр.

Чтоб у тебя язык отнялся (вульг. разг.).

Бодай тобі заціпило; бодай ти (а щоб ти) занімів.

Язык без костей у кого.

Язик без кісток у кого; безкостий язик у кого (має хто).

Язык отнялся у кого.

Відібрало (відняло, замкнуло) мову кому; стратив мову хто; річ відняло (відтяло) кому (у кого); заціпило кому; (іноді) усох язик кому (в кого). || — Іди собі! — гукнув голова, бачачи, що в неї й річ відняло. Мирний. І — всім разом заціпило... Шевченко.

Язык плохо подвешен (привешен) у кого.

Язик погано (зле) повертається (працює) в кого; язик погано (зле) вигострений (загострений) у кого, язик погано (зле) вигострений (загострений) має хто; язик погано виструганий у кого (кому), язик погано виструганий має хто; язик погано причеплений (прив'язаний, привішений) у кого.

Язык преподавания.

Викладова мова.

Язык прилип (присох) к гортани у кого.

Язик присох [у роті] у кого (кому); язик прилип (присох) до піднебення кому (у кого); (розм. також) забув язика у роті хто. || Нам сиділося, як собаці на човні, а язики в роті поприсихали. Яновський.

Язык хорошо подвешен, привешен у кого.

Язик добре повертається (працює) в кого; язик добре вигострений (загострений) має хто; язик добре виструганий у кого, язик добре виструганий має хто; язик мов на ко[ло]вороті в кого; язик добре почеплений (причеплений, прив'язаний, привішений) у кого; (іноді схвально) язикатий хто.

Язык до Киева доведёт.

Язик до Києва доведе. Пр. (ірон.) Язик доведе до Києва і до кия. Пр. Язик на край світу доведе. Пр. Хто питає, той не блудить. Пр.

Язык мал, да великим человеком владеет.

Язик маленький, а великим тілом володає (владає). Пр.

Язык мой — враг мой.

Язик мій — ворог мій. Пр. Язик — мій найтяжчий ворог. Пр. Язиче, язиче, лихо тебе миче, в мені ти сидиш, а мені добра не зичиш. Пр. Язик мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Пр. Мовчи, глуха, менше гріха. Пр. Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде. Пр. Язичку, язичку, маленька ти штучка, а велике лихо робиш. Пр. Дай язикові волю — заведе у неволю. Пр.

Языком болтай, а рукам волю не давай.

Язиком що хоч роби, а рукам волі не давай. Пр. Губою що хоч плети, а рукам волі (простору) не давай (а руки при собі держи). Пр. Язиком мели, а рукам волі не давай. Пр. Язиком хоч як тіпай, а рукам волі не давай. Пр. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. Пр.

Языком молоть — не дрова колоть: спина не заболит.

Язиком вихати — не ціпом махати. Пр. Одне — творити язиком, а друге — перти плуга. Пр. Найменше діло — балакати. Пр. Хоч варила — не варила, аби добре говорила. Пр.



Замовити професійний письмовий російсько-український переклад. Замовити професійний письмовий англійсько-український переклад.

© Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) онлайн / Русско-украинский фразеологический словарь (словарь устойчивых выражений)


© Анатолій Євпак, ідея, програмування, дизайн, упорядкування та поповнення матеріалами, 2006-2010

© І.О. Вирган, М.М. Пилинська, текст словникових статей