МНОГО

Довольно много.

Доволі (досить) багато; багатенько; чимало (чималенько).

Много больше.

Багато (далеко, куди, [і] геть-то) більше. || Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. Сл. Гр.

Много будешь знать, скоро состаришься.

Як багато (як усе) знатимеш, то скоро постарієш[ся]. Пр. Більше будеш знати, менше будеш спати. Пр. Хто багато (багацько) знає, той мало має. Пр.

Много звону (молвы) — мало толку.

Хто багато говорить, той мало робить. Пр. На словах — як на цимбалах, а на ділі — як на балабайці (балалайці). Пр. На словах — як на органах, а як до діла — то й заніміла. Пр. Язиком сяк і так, а ділом ніяк. Пр. Не так він добре діє, як говорить. Пр. Не так-то він діє, як тим словом сіє. Пр. Словами сюди і туди, а ділом нікуди. Пр.

Много значит что.

Багато важить (значить) що; великоважить що; має велику вагу (велике значення) що.

Много ли — мало ли, много — мало.

Чи багато, чи мало.

Много ли человеку нужно (надо).

Чи багато людині (іноді) (чоловікові) треба.

Много лучше.

(як присл.) Багато (далеко, куди, геть-то) краще (ліпше); (як прикм.) багато (далеко, куди, геть-то) кращий (-ща, -ще), ліпший (-ша, -ше).

Много пить — добру не быть.

Хто багато п'є, той сам себе б'є. Пр. Чарочка не до добра доводить, а до торби. Пр. Хто п'є до дна, тому не бачити добра. Пр. Хто вино любить, той сам себе губить. Пр.

Много слов, а мало дела.

Багато слів, а діла мало. Пр.

Много сулит, да мало даёт.

Хто багато обіцяє, той мало дає. Пр. Обіцянка — не данка. Пр. Обіцянка — цяцянка. Пр.

Много шума из ничего (из-за пустяков); много грому по-пустому.

Багато галасу знічев'я (даремно). Пр. За онучу збили бучу. Пр. Сваряться за міх, а в міху нічого немає. Пр. Грім рака вбив. Пр. З великої хмари та малий дощ. Пр. Не стільки млива, скільки дива. Пр.

Не особенно много.

Не дуже (не надто) багато; не як багато.

Не так уж и много.

Не з-так і (не так-то й) багато.

Ни много ни мало; ни мало ни много (разг.).

Ні мало ні багато; ні багато ні мало; саме; (іноді) якраз; (розм.) акурат.

Он много счастливее, талантливее... меня.

Він багато (далеко, куди) щасливіший, талановитіший... від (за) мене.

Он слишком много о себе думает.

Він надто багато (він забагато, він надто високо) думає (гадає) про себе; він надто (геть-то) високо несеться.

Очень много.

Дуже (вельми) багато; сила; страх як багато; (розм. зниж.) до лиха (до смутку, до напасті, до ката, до біса, достобіса, до чорта, до сина, до греця, до гаспида, до гемона, до хріна); (образн.) наче з мішка висипано; хоч греблю гати; стільки, що й на віз не забереш (що й конем не повезеш).

Так же много, как...

Так само багато, як...; стільки ж, як...

Так много.

Так багато (так багацько); такого [багато].