I. МИР

Малые мира сего.

Малі світу сього.

На весь мир.

На цілий (на весь) світ.

Он не от мира сего (книжн. устар.).

Він людина не сьогосвітня (не з сього світу); він не від світу сього.

От сотворения мира.

Відколи світ [настав]; від початку світу; від с[о]творення світу.

Сего мира (мира сего).

Сього світу; сьогосвітній.

Сильные (великие) мира сего.

Сильні (можні, владні) світу сього; зверхники (володарі) світу сього.

Того мира, потустороннего мира.

Того світу; тогосвітній; несьогосвітній.

Тот, потусторонний, загробный мир.

Той (книжн. потойбічний) світ; (іноді) тогосвіття.

Этот, здешний мир.

Сей (книжн. сьогобічний) світ; (іноді) сьогосвіття.

[Всем] миром.

[Усією] громадою; [усім] миром.

Идти, пойти, ходить по миру (разг.).

Іти, піти, ходити з торбами (з торбою); іти, піти у старці (на жебри, у жебри); з довгою рукою ходити; на проханий хліб переходити, перейти; іти, піти по ласкавий (по проханий) хліб; попідвіконню іти, піти, ходити; по жебри іти, піти, ходити, жебрачити (жебрати, жебрувати, жебракувати); старцювати.

На весь мир (всему миру) мягко не постелешь (не угодишь).

Усім не догодиш; усім (на всіх) не настачиш; на всіх не настараєшся; Ще ся той не вродив, щоб усім догодив. Пр.

На миру и смерть красна.

У гурті то й смерть не страшна. Пр. При гурті і смерть добра. Пр. У гурті й куліш з кашею їсться. Пр. Громада — великий чоловік. Пр.

Пускать, пустить по миру кого (разг.).

Пускати, пустити по світу кого; пустити з торбою (з торбами, старцем, на жебри) кого.

С миром и беда не убыток.

Як усім біда, то вже півбіди. Пр.

С миру по нитке — голому рубашка.

З миру по нитці — голому сорочка. Пр. З кожної хати нитка — сироті свитка. Пр. З миру по крихті — голому пиріг. Пр. Зернятко до зернятка — от і ціла мірка. Пр. З крихіток купка виходить, а з краплинок — море. Пр.

II. МИР

Жить в мире с кем.

Жити у [добрій] згоді (у [добрій] злагоді) з ким; ладнати з ким; у мирі (сумиром) жити з ким.

Заключать, заключить мир.

Укладати, укласти (складати, скласти, чинити, учиняти, учинити) мир; (іноді) замирятися, замиритися.

Иди, идите, поезжай, поезжайте с миром.

Іди, ідіть, їдь, їдьте з миром; іди, їдь щасливий, ідіть, їдьте щасливі.

Мир вам; мир дому сему (устар.).

Мир вам; мир домові сьому.

Мир во всём мире.

Мир у всьому (у цілому) світі.

Мир всем народам мил.

Нема в світі над мир.

Мир и спокойствие.

Мир і (та) спокій.

Мир (покой) — святое дело.

Супокій — святее діло.

Мир праху твоєму (вашему...).

Пером (іноді пухом) земля тобі (вам...); нехай земля над тобою (над вами..., тобі, вам...) пером (пухом); легко тобі (вам...) лежати, сиру землю держати.

Мир хижинам, война дворцам.

Мир хатам (халупам), війна палацам.

Отстаивать дело мира.

Обстоювати (відстоювати, боронити) мир; стояти за мир.

Покончить ссору миром.

Перевести (обернути) сварку на мир.

Склонять, склонить к миру кого.

До згоди привертати, привернути (навертати, навернути) кого.

С миром отпустить кого (устар.).

[Від]пустити з миром кого.

Худой мир лучше доброй ссоры.

Краще солом'яна згода, як (ніж) золота звада. Пр. Краща цнота у болоті, як нецнота у злоті. Пр. Де незгода, там часто шкода. Пр.