ДУРАК

Валять, ломать дурака (разг.).

Дурня (дурника) строїти (клеїти), дурникувати; штукарити; штуки викидати (витинати); сміховини запускати.

Где умному горе, там дураку веселье.

Де розумному горе, там дурному (дурневі) сміх. Пр. Розумний плаче, а дурний сміється. Пр.

Дурак в воду кинет камень, а десять умных не вытянут.

Як один дурень кине камінь (сокиру) у воду, то і сто мудрих не знайдуть. Пр. Один дурень у воду закине сокиру, а десять не витягнуть. Пр. Один дурень зіпсує (напсує), що й десять розумних не поправлять. Пр.

Дурак дурака хвалит.

Дурень дурня хвалить. Пр. Дурень дурня вихваляє, а за що — і сам не знає. Пр.

Дурак дураком; круглый, набитый, махровый, непроходимый, несусветный дурак.

Дурень дурнем; бовдур бовдуром; дурний як пень (як колода, як ступа, як драний чобіт); великий дурень; несосвітенний (непроторенний, заплішений) дурень; від світа дурень; кругом дурень; туман туманом; дурний, аж крутиться; дурний, хоч об дорогу вдар; пуста макітра; такого дурня пошукати.

Дурак дураком останется.

Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Пр. Як нема розуму відроду, то не буде і до гробу. Пр. Яким на світ показався, таким і під старість зостався. Пр. Не купити ума, як нема. Пр. Як мама не відлила, то й коваль не викує. Пр. Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати. Пр. У кого в голові капустяна розсада, тому не дасть ума і посада. Пр.

Дурак красному рад (устар.).

Дурному (дурневі) і лубок цяцька. Пр. Радіє, як дурень (дурний) червоній шапці. Пр. Дурний і хату спалить — так вогневі рад. Пр.

Дурак на дураке.

Самі дурні.

Дурака и в алтаре бьют; дураку и в алтаре нет спуску.

Дурного (дурних, дурня, дурнів) і в церкві б'ють. Пр.

Дурака озолоти, а он будет всё то же нести.

Дурний дурне й торочить. Пр. Дурному хоч кіл на голові теши, а він усе своє. Пр. Дурня хрести, а він каже «пусти». Пр.

Дурака пошлёшь, за ним сам пойдёшь.

Пошлеш дурного, та й сам підеш по нього. Пр. Розумного пошли — одне слово скажи, дурного пошли — три скажи, та й сам за ним піди. Пр. Пошли дурня, то й сам дурнем станеш. Пр.

Дурака учить — что мёртвого лечить.

Ні мерця розсмішити, ні дурня навчити. Пр. Дурного міху не надути, а дурня не навчити. Пр. Дурня навчати — мов вилами по воді писати. Пр.

Дурака хоть в ступе толки, всё останется дураком.

З дурнем і в ступі не вправишся. Пр. Дурневі (з дурнем) ніде не даси ради. Пр.

Дуракам закон не писан.

Дурневі (дурням, дурному) закон не писаний. Пр. Дурневі ні гори, ні низу. Пр.

Дуракам счастье.

Дурень щастя має. Пр. За дурня доля дбає. Пр. Пошийсь у дурники, та й їж бублики. Пр. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Пр. Дурнем бути — не дуба гнути. Пр.

Дураков не сеют, они сами родятся.

Дурнів не сіють, а вони самі родяться. Пр.

Дураку всё смех на уме.

Пізнаєш дурного по реготу. Пр. Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче. Пр. Дурній Химці усе чорнобривці. Пр.

Дураку море по колено.

Дурному море по коліна. Пр. Дурному і гори немає. Пр. Дурному гори нема — усе низ. Пр.

Ешь, дурак, с маслом.

Їж, дурню, бо то з маком. Пр.

Заставь дурака Богу молиться, он и лоб расшибёт.

Загадай дурному Богу молитися, він і голову розіб'є. Пр. Дай дурневі товкача (макогона) — він і вікна поб'є. Пр.

Ищи дурака!; нашёл дурака! (фам.).

Шукай дурня!; знайшов дурня!; аякже!

Не дурак выпить, поиграть, поухаживать (фам.).

Не від того, щоб випити, пограти, позалицятися до кого (поупадати коло кого).

Оставить в дураках кого (перен. разг.).

Пошити в дурні (убрати дурнем) кого; завдати дурня кому; вистригти на дурня кого.

Остаться в дураках.

Пошитися (убратися) в дурні (у дурники); дурнем убратися; набрати в халяви; піймати облизня; ускочити.

Свяжись с дураком, сам дураком будешь.

З дурнем зчепитися — дурнем зробитися. Пр. З дурнем зайди, сам дурнем будеш. Пр. З дурнем зайдися, то й не розв'яжешся. Пр. З розумним розуму наберешся, а з дурним і останній згубиш. Пр.

С дураком пива не сваришь, а и сваришь, так не разопьёшь.

З дурнем пива не звариш. Пр. З дурнем каші не звариш: або пшоно не вкипить, або вогонь не горить. Пр.

Сказать, послать, пустить... дурака кому (устар.).

Дурня загинати, загнати кому; (іноді) дуркати, задуркати кого.

Смотрит дурак дураком (фам.).

Дивиться як теля (як баран) на нові ворота. Пр. Дурне — аж очі йому рогом лізуть. Пр.

У дурака дурацкая и речь.

Пізнати дурня по мові. Пр. Дурний дурне й торочить. Пр. Дурному дурне в голові. Пр. Пізнати з мови, якої хто голови. Пр.

Умный учится, дурак учит.

Розумний любить учитись, дурний любить учити. Пр.

Услужливый дурак опаснее врага.

Нема гіршого ворога як дурний розум. Пр. Краще (лучче, ліпше) з розумним у біді, ніж з дурним в добрі. Пр. (іноді) Краще (лучче, ліпше) з розумним у пеклі, ніж (як) з дурнем у раю. Пр.