російсько-український словник сталих виразів / русско-украинский словарь устойчивых выражений

| Українська || Русский|

Замовити письмовий російсько-український або англійсько-український переклад
 

На головну

Введіть слово

Алфавітний покажчик

Статистика

Ваші зауваження

Умовні скорочення

Версія для Lingvo

Завантажити djvu та pdf версії



А
Б
В
Г
Д
Ж
З
И
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Э
Ю
Я









 
БЕДА

БЕДА

Беда беду родит.

Біда лихо породила (родить), а біду — чорт (чортова мати). Пр. Одна біда не ходить, а з дітками. Пр.

Беда, да и только.

Лихо (біда) та й годі. || Мачуха слухала, слухала, потім: «Лихо та й годі!.. Це вже робить не схотів, годить не схотів...» Тесленко.

Беда как...

Страх як... || Страх як набрид він мені отим залещанням. З нар. уст.

Беда, коль пироги начнёт печи сапожник, а сапоги тачать пирожник.

Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не швець (не тямиш), то й не берися. Пр. Як не коваль, то й рук не погань. Пр. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не лізь (мішайсь). Пр. Чого не знаєш, за те й не берись. Пр.

Беда на беде, бедою погоняет.

Біда бідою їде й бідою поганяє. Пр.

Беда научит калачи есть.

Навчить лихо з маком коржі їсти. Пр. Навчить біда попити, як нема чого вхопити. Пр.

Беда одна не ходит.

Біда ніколи сама не ходить. Пр. Як одна біда йде, то й другую за собою веде. Пр. Біда біду тягне. Пр. Одна біда тягне за собою другу. Пр. Біда та й за біду зачепилася. Пр. Біда за біду чіпляється. Пр. До лиха та ще лихо. Пр. Біда сама не ходить, але десять за собою водить. Пр. Одна біда не докучить, бо як одна заворушить, то за нею сотня рушить. Пр. Біда ніколи одинцем не ходить: завжди в парі. Пр.

Беда одолела кого.

Лихо посіло (присіло) кого; біда посіла (присіла) кого; лихо збороло (притисло, заїло) кого; біда (лиха година) зборола кого; біда притисла (заїла) кого; лихо (біда) підвернуло(а) під себе кого; лихо (біда) намогло(а)ся на кого. || Присіла йому вся біда: вже ні окріп, ні вода. Пр. Мати ж така слаба... Заїло лихо. Тесленко.

Беда постигла кого.

Лихо (біда) спіткало(а) кого; лихо (біда) склало(а)ся кому; лихо спостигло (зуспіло, приспіло) кого; біда спостигла (зуспіла, приспіла) кого; прилучило(а)ся лихо (біда) з ким; лихо повелося в кого; лихо посипалося на кого; біда вчепилась в кого; біда прискіпалась до кого; лихо кому на безголі(о)в'я. || Коли б ще й йому тут не склалось лиха... Я. Куліш. Підросли діти, збулася цього клопоту, так друге лихо приспіло. Вовчок. Ходить отуди чужими селами та може прискіпалася до нього яка біда. Мартович.

Беда приходит пудами, а уходит золотниками.

Біда та горе увійдуть пудами, а виходять золотниками. Пр. Упросились злидні на три дні, та чорт їх довіку не викишкає. Пр. До біди доріг багато, а од біди і стежки нема. Пр. Трудно вийти з біди, як каменю з води. Пр. Не так хутко загоїться, як біда скоїться. Пр. Не так скоро лихо вилізе, як улізе. Пр. Біда здибає легко, та трудно її збутись. Пр. Лихо швидко приходить, а поволі відходить. Пр. Кого вчепиться біда зранку, то держиться й до останку. Пр.

Беда скоро ходит.

Від біди й конем не втечеш. Пр. Крутнувсь та й лиха здобувсь. Пр. На кожному кроці чоловіка біда пасе. Пр. Ти від горя за річку, а воно вже на тім боці тебе виглядає. Пр. Ти від горя, а воно тобі назустріч. Пр.

Беды.

Злигодні; лиха година.

Беды не избежать (не миновать).

[Від] лиха (біди) не втекти; лиха (біди) не минути (не обминути, не обійти, не об'їхати); лихо не минеться; (образн.) Біда знайде, хоч і в піч замажся (хоч і сонце зайде). Пр. І на меду знайдеш біду. Пр. Від напасті не пропасти, а від біди не втекти. Пр. || В такі часи в дорогу дику Не рвись — не обминеш біди... Дорошенко. Ти плач, хоч і цілий океан-море наплач, а лиха ні обійдеш, ні об'їдеш. Свидницький.

Беды человека научат мудрости.

Кожна пригода до мудрості дорога. Пр. Біда вчить розуму. Пр. Від біди розумніють, від багатства дуріють. Пр. Кому біда докучить, то й ся розуму научить. Пр. Хто біду має, той багато знає; хто гаразд має, той мало знає. Пр. Не зазнавши біди — не буде добра. Пр.

Будет тебе (ему, нам...) беда.

Буде тобі (йому, нам...) лихо (біда); буде лихий світ (лиха година) тобі (йому, нам...); набіжиш (набіжите...) лиха. || Схаменіться! Будьте люди, Бо лихо вам буде! Шевченко.

Взвести беду на кого.

Накинути (прикинути) пеню кому; зводити, звести напасть на кого. || Гляди ж, шануйся! Не зводь напасті на себе. Вовчок.

В том-то и беда.

То-то бо й лихо (тим-то й лихо); отож-то й горе; (іноді) тим-то й ба; (образи.) не по чім б'є, як не по голові. || Ото-то й горе, шо риба в морі. Пр.

Грех да беда далеко не живут.

Де люди, там і лихо. Пр. Нема слободи без біди. Пр. Всюди біда, лише там добре, де нас нема. Пр. На всяку деревину птиця сідає, всяка людина своє лихо має. Пр. I на меду знайдеш біду. Пр.

Грозит беда кому.

Грозить (загрожує) біда кому; біда кладеться на кого; на біду кладеться кому. || Як кому на біду кладеться, то як масло в діжку. Пр.

Жди беды (берегись)!

Начувайся! || Поскаржуся я матері твоїй, Метелиці гірській, то начувайся! Українка.

Желаю тебе (ему, вам...) всех бед.

Бодай тебе (його, вас.) лиха година (недоля) побила; бий тебе (його, вас) лиха година; безголі(о)в'я на тебе (на нього, на вас...). || Бодай же вас, цокотухи, Та злидні побили. Шевченко.

Жить пополам с бедой.

Жити од біди пхаючи; жити лиха прикупивши. || Живе баба за діверем, лиха прикупивши. Пр.

Забыть о беде.

(образн.) Ударити (кинути, бити) лихом об землю. || Вдармо ж об землю лихом-журбою, Щоб стало всім веселіше. Н. п.

Из беды не выберешься.

Лиха (халепи) не спекаєшся; з біди не вилізеш (не виборсаєшся); біди не позбудешся. || У таку біду вскочив, що й не виборсаєшся. З нар. уст.

Как на беду.

Мов (як) на лихо (на біду); як на те; як на пеню. || А тут, як на лихо, й заробити ніде. Коцюбинський.

Лиха беда начало.

Почин трудний. Пр. За початком діло становиться. Пр. Добрий початок — половина діла. Пр. Почин дорожчий за гроші. Пр.

Лучше хлеб с водой, чем пирог с бедой.

Лучче їсти хліб з водою, ніж буханець з бідою. Пр. Краще хліб з водою, як буханець з бідою. Пр. Лучче маленька рибка, як великий тарган. Пр. Як з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою. Пр. Лучче погано їхати, ніж хороше йти. Пр.

На беду, на свою беду.

На лихо (на біду); на лихо собі (мені); на безголі(о)в'я [собі]. || І треба ж, на біду, позаторішню весну його лихий поніс чогось на Десну. Гребінка.

Набраться беды.

Набратися лиха (біди); зазнати (дізнатися) лиха (біди); (образн.) випити [добру] повну. || Іще ти вип'єш добру повну, По всіх усюдах будеш ти... Котляревський.

Навлечь, накликать беду на кого.

Накликати (напитати, стягти) лихо (біду) на кого (на чию голову). || Ну, напитав собі біду! Н.-Левицький.

Наделать, натворить беды.

Накоїти (наробити, натворити) лиха (клопоту, біди). || Накоїть оця гроза лиха — ох, накоїть! Кротевич.

Нажить беду.

Набігти (доходитися) лиха (біди). || Не ходи, мій синочку, доходишся лиха. Сл. Гр.

Наскочить на беду.

Нахопитися (наскочити) на лихо (на біду); (образн.) попастися біді в зуби. || Попався в зуби був біді. Котляревський.

Не беда!

Дарма!; байдуже! || Дарма, шо повість без сюжету, — Зате принаймні не без рим. Рильський.

Не смейся чужой беде — своя нагряде.

Чужому лихові не смійся: не знаєш, що тебе жде. Пр. Не смійся, барило, сам кухвою станеш. Пр. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Пр. Не смійся з людей нині, бо завтра люди з тебе сміятимуться. Пр. Що мені сьогодні, то тобі завтра. Пр. Не бажай другому лиха, коли й тебе скубе біда стиха. Пр.

Никто беды не перебудет: одна сбудет — десять будет.

Біда біду перебуде — одна згине, десять буде. Пр. Згине пуга — буде друга. Пр.

Ох, беда, беда!

Лихо (лишенько) тяжке!; ой (ох) лихо, лихо!; ой леле [леле]! || Ой, лихо, лихо! — каже стара, зітхнувши. Мордовець. Ой, леле, леле! Битиме дідусь! Сл. Гр.

Переживать, испытывать беду.

Біду бідувати; біду (лихо) приймати; біди (лиха) зазнавати; терпіти (зносити) лихо (біду). || Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. Чубинський. Мій краю! За тебе прийнять не лякаюсь Найгіршого лиха... Кримський.

Пережить беду.

Перебути лихо (біду); лихо (біду) перетерпіти; перебідувати; (образн.) переплакати лихо (біду). || Порятуй, порадь, земляче, як це лихо перебуть! Глібов.

Помочь беде.

Зарадити (запомогти) лихові (біді). || Розривайся й начетверо, то не зарадиш біді. Козланюк.

Помочь кому в беде (поддержать кого).

Зарятувати (порятувати, підрятувати) кого.

Попадать, попасть в беду.

Упасти (попастися) в біду; доскочити лиха (біди); ускочити в халепу (в лихо, в біду, в напасть); влізти в біду; (образн.) засвататися з бідою. || Впав у біду, як курка (як муха) в борщ. Пр. Заплаче, — каже Гаврісаниха, — як засватається з бідою! Кобилянська.

Пошло на беду.

На лихо (на біду) пішлося; (іноді) пішло на випадок. || Як пішлося ж удівоньці на біду... Манжура.

Предотвращать, предотвратить беду.

Запобігати, запобігти лихові.

Прибавка к беде.

Прибідок. || Як є біда, то є й прибідок. Пр.

Придёт беда.

Біда (лихо) прийде; до лиха (до біди) прийдеться.

Причинять, причинить беду кому.

Чинити, вчинити (робити, зробити, діяти, вдіяти) лихо кому; завдавати, завдати лиха кому; стягати, стягти лихо на кого; впроваджувати, впровадити в біду кого; заганяти, загнати в біду кого. || Гадалось, багато мені лиха вдієш, аж це: прийшла коза до воза. Мартович. За що мене Бог карає... чи в біду кого впровадив? Сл. Гр. Прикро йому, прикро дуже, що загнав нас у таку біду. Мартович.

Просто беда.

Чисте лихо, чиста біда. || Чиста біда матері: зашмарується увесь, не доперешся. Головко.

Разразилась беда над кем.

Впало (спало) лихо на кого (на голову чию); впала (спала) біда на кого; окошилося лихо на кому. || Не знаєш, звідки на тебе лихо впаде. Пр. Усе лихо од прощеної душі окошилось тільки на свійських качках. Стороженко.

Семь бед — один ответ.

Більш як півкопи лиха не буде. Пр. Чи раз батька вдарив, чи сім раз — однаково [одвічати]. Пр. Сім бід — один одвіт. Пр. Чи раз, чи два — одна біда. Пр. Раз на світ народила мати, раз і помирати. Пр.

Спасти, спастись, избавить, избавиться от беды.

Вирятувати, вирятуватися з лиха (з біди, з напасті); вимотати, вимотатися з лиха (з біди, з напасті); вигорнути, вигорнутися з лиха (з біди, з напасті); визволити, визволитися з лиха (з біди, з напасті); вийти з лиха (з біди, з напасті); вилізти (виборсатися) з лиха (з біди, з напасті); збутися, позбутися (відскіпатися) лиха (біди, напасті); (лок.) викараскатися з лиха (з біди, з напасті); скараскатися лиха (біди, напасті); (образн.) втопити лихо. || Не загайся на підмозі, вирятуй з напасті. П. Куліш. Трудно вийти з біди, як каменю з води. Пр. Біда здибає легко, та трудно її збутись. Пр. Лихо, сказано, як до кого причепиться, — не одскіпаєшся. Мирний.

Стряслась беда над (с) кем.

Впало (спало) лихо на кого; впала (спала) біда на кого; окошилося лихо на кому; лихо спіткало кого; лихо скоїлося з ким; спіткала (спобігла) напасть (лиха година) кого; лихо (біда) заскочило(а) кого. || Біда заскочила їх, як дощова хмара. Коцюбинський.

Что за беда!

Велике (невелике) лихо!; тільки б і шкоди!; [то] що з того!; дарма!

Чужую беду и не посоля уплету, а свою беду и посахарив не проглочу.

Чужа біда за сахар, а своя за хрін. Пр. Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін. Пр. Чужу біду з хлібом з'їм, а своєї й з калачем не ковтну. Пр.

Чужую беду руками (на бобах) разведу, а к своей и ума не приложу.

Чужу біду на воді (руками) розведу, а своєї і кінця не знайду. Пр. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє! Пр. Чуже на ніжки ставить, а своє з ніг валить. Пр.



Замовити професійний письмовий російсько-український переклад. Замовити професійний письмовий англійсько-український переклад.

© Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) онлайн / Русско-украинский фразеологический словарь (словарь устойчивых выражений)


© Анатолій Євпак, ідея, програмування, дизайн, упорядкування та поповнення матеріалами, 2006-2010

© І.О. Вирган, М.М. Пилинська, текст словникових статей